Стаття розглядає тематику кулінарних культурологічних кодів в китайській і
українській мовах. Предмет нашого дослідження представляє найважливіші для
китайців і українців концептуальні поняття рис та хліб. Здебільшого в нашій
статті ці поняття розглядаються у фразеологізмах та ідіомах, оскільки вони є
частиною мови, яка в свою чергу є чи не найголовнішим фактором існування
будь-якого народу, його культури та менталітету. Концепти рис та хліб у цій
статті досліджуються на мовному матеріалі прислів’їв і приказок у двох мовах –
китайській та українській. Актуальність статті полягає в зіставленні висловів
протилежно різних культур за принципом схожості їх посилу та змісту. Нами
було проведено лінгвістичний аналіз, який, з культурологічної точки зору,
розширив уявлення про місце таких суттєво концептуальних стрижнів у тій
області, як рис і хліб, і загалом роль аналізованих кулінарних концептуальних
лексем у культурі Китаю в порівнянні з їх сприйняттям українцями.